Корисні поради

/Files/images/images_13.jpeg

Увага!


Перший клас школи — один iз найскладніших перiодiв життя дитини. Початок навчання дитини у школі призводить до виникнення емоцiйно-стресових ситуацiй: змінюється звичний для маляти стереотип поведiнки, виникає психо-емоцiйне навантаження. Школа з перших днiв ставить перед дитиною цiлий ряд задач, які дуже відрізняються від її попереднього досвiду, але вимагає вiд неї максимальної мобілізації iнтелектуальних i фiзичних сил. На дитину впливає цiлий комплекс нових факторiв: класний колектив, особистiсть учителя, змiна режиму дня, незвично тривале обмеження рухової активностi i, звичайно, поява нових не завжди цікавих для дитини обов’язкiв.
Дитячий органiзм пристосовується до цих факторiв, мобiлiзуючи всю свою систему. Не день, не тиждень потрiбний для того, щоб маля освоїлося в школi по-справжньому.
Адаптацiя (пристосування) дитини до школи — досить тривалий процес, пов’язаний зi значною напругою всiх систем її органiзму.
Спостереження за першокласниками показують, що в першi шкiльнi днi деякi дiти дуже гучнi, кричать, без упину носяться по коридорах, на уроках часто вiдволiкаються, iз учителем поводяться досить розв’язно. Іншi, навпаки: скованi, зайво боязкi, намагаються триматися непомiтно, бентежаться, коли до них звертасться вчитель. При найменшiй невдачi або зауваженнi плачуть. У деяких дiтей порушується сон, апетит, вони стають дуже примхливi, збiльшується кiлькiсть захворювань.
Усi цi порушення (зазвичай їх називають функцiональними вiдхиленнями) викликанi тим навантаженням у зв’язку з рiзкою змiною способу жиггя.
3вичайно, не у всiх дiтей адаптацiя до школи супроводжується подiбними вiдхиленнми, але знати їх потрiбно, щоб вчасно прийти дитинi на допомогу.
Деякi батьки досить скептично ставляться до тих рекомендацiй, якi дають психолог i вчитель. Вони мотивують це тим, що коли «ми вчилися, такого не було, нiкого не перевiряли, усi були однаковими, школа вчила усьому, на те, мовляв, i вчитель у школi, щоб навчити дiтей». Взагалі це так i є, але не зовсiм.
Немає потреби говорити про те, наскiльки ускладнилася i змiнилася (причому в гiрший бiк) економiчна i соцiальна атмосфера в нашiй державi. Цi змiни, торкнулись і родини. І, якщо ви уважно придивитеся до своiх дiтей —эробите однозначний висновок — вони зараз зовсiм не тi, що були 5—10 рокiв тому. З ними складно ладнати, складнiше переконати в чомусь, а також виховувати вцiлому. Жипя вносить своi корективи в усi сфери житгедiяльностi людини. Тому потрiбнi iншi пiдходи до виховання дiтей. І в цьому вам допоможуть, насамперед, педагог i психолог.

Увага!

У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.

Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.

Правило 1

Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.

Правило 2

Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.

Правило 3

Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.

Правило 4

Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.


Анкета для батькiв першокласникiв з питаннями, на якi батьки повиннi звернути увагу в першу чергу:


1. Чи охоче ваша дитина йде до школи?
2. Чи цiлком вона пристосована до нового режиму, чи приймає як належне новий розпорядок?
З. Чи переживас дитина своi навчальнi успiхи i невдачi?
4. Чи дiлиться дитина з вами своїми шкiльними враженнями?
5. Який переважно емоцiйний характер вражень?
6. Як долає труднощi при виконаннi домашнього завдання?
7. Чи часто дитина скаржиться на товаришiв по класу?
8. Як справляється з навчальним навантаженням? (ступiнь напруги)
9. Як у порiвняннi з минулим роком змiнилася її поведiнка?
10. Чи скаржиться на безпричиннi болi i, якщо так, як часто?
11. Коли лягає спати, скiльки годин на добу спить? Чи змiнився характер сну в порiвняннi з минулим роком? (якщо так, то як?)

Навіщо потрібні розмальовки для дітей?

А У ЧОМУ Ж КОРИСТЬ РОЗМАЛЬОВКИ ?

1 . Дитина , розфарбовуючи якийсь об'єкт , знайомий або незнайомий для нього , поповнює свої знання про форму, колір цього об'єкта , розвиває спостереждивість. Спочатку на малюнку і сонце може виявитися зеленим , і крокодил помаранчевим . Все добре : дитина пізнає світ , переносить його на аркуш паперу , намагаючись відтворити кольори цього світу . Це непросто. Можна поговорити про призначення або властивості і якостях того , що дитина розфарбовує . Тим самим ми розширюємо кругозір дитини. А для початку вибирайте знайомі для малюка предмети : м'яч , брязкальце , дзига , яблуко.

2 . При розфарбовуванні розвивається дрібна моторика і кисть руки , що , як відомо , безпосередньо пов'язане з розвитком мислення малюка , а також з успішністю освоєння навичок письма. Спочатку розмальовки не повинні містити дуже багато дрібних деталей , які необхідно розфарбувати.Малюнки повинні мати широкий контур . За такий контур буде складно вилізти невпевненою ручці малюка. Це дозволяє приховати природні похибки і додає впевненості в собі. Обриси картинок повинні бути плавними , без кутів і складних вигинів.У міру дорослішання дитини і освоєння техніки розфарбовування кількість дрібних деталей на малюнку збільшується, і сама фігура стає більш складною.

3. Крім моторики розвивається і вольова сфера малюка: . Адже йому потрібно дуже постаратися , щоб не вийти за межі малюнка , потрібно навчитися контролювати натиск олівця , щоб не порвати папір. Розфарбовування розвиває посидючість і увагу дитини.

4. Розмальовки - Шлях у світ образотворчого мистецтва , у світ творчості , це розвиток художнього смаку малюка. Можна запропонувати дитині підмалювати , домалювати , придумати сюжет малюнка , спираючись на утримання розфарбованого. Змішування фарб , отримання нових кольорів і відтінків теж є процесом досить творчим , пізнавальним , цікавим і навіть « чарівним» для дитини. Дитині сподобається , якщо ви влаштуєте невеликий вернісаж його робіт , покажете його розмальовки рідним і друзям. Це допоможе йому бути впевненіше в своїй діяльності.

5 . Розфарбовування передбачає вдосконалення і в складності малюнка , і у виборі інструментів. Спочатку це взагалі може бути розфарбовування пальчиками за допомогою води (є такі розмальовки ) , потім олівці , фарби.Коли малюк почне працювати з фарбами , подбайте про те , щоб поруч не було того , що може бути зіпсовано фарбою.

6 . Учіть дитину робити вибір. Для цього бажано , щоб розмальовки були на окремих аркушах , з яких дитина і буде вибирати те , що їй подобається. Коли вибір зроблено , решту розмальовки приберіть від дитини. Вивчайте доводити почате до кінця. Якщо помічаєте , що дитина не справляється з розфарбовуванням , то наступного разу запропонуйте їй більш прості картинки , які він зможе розфарбувати повністю .

7 . Зверніть увагу на кольори , які вибирає дитина - це може стати таким собі діагностичним моментом при розфарбовуванні .

8. Мама ( частіше приходять саме мами ) малює фігуру , а дитина її розфарбовує . Замість батьків малювати можуть старші діти.Таким чином , ми розвиваємо і навички взаємодії малюка з іншими , і даруємо йому свою увагу.Спостерігаючи за дитиною під час розфарбовування , ви можете зробити висновок про розвиток її якостей.

Кiлькiсть переглядiв: 284